Гострий обструктивний бронхіт: симптоми, причини, лікування

Запальні захворювання дихальної системи розвиваються як у дорослих, так і у дітей. Однією з найбільш частих патологій є бронхіт, який у разі неправильного або несвоєчасного лікування може перерости у важку форму — гострий обструктивний бронхіт. Цей стан супроводжується ускладненням дихання через порушення прохідності бронхіального дерева.

Симптоми гострого обструктивного бронхіту

У слизовій бронхів у відповідь на негативний вплив зовнішніх факторів (віруси, бактерії, пил та ін.) виникають зміни, що викликають їх спазм або звуження. У результаті порушення функціонування секрецій відбувається накопичення слизу.

Велика кількість мокротиння закупорює дихальні шляхи, викликаючи такі симптоми:

  • підвищена температура – 37,2-38°;
  • відчуття здавлювання в області грудини;
  • загальна слабкість внаслідок інтоксикації організму;
  • сильна задишка навіть при легкому фізичному навантаженні;
  • напади надсадного вологого кашлю, здатні викликати нудоту. Кашель не приносить полегшення через поганий відхід мокротиння і посилюється рано вранці;
  • набряк дихальних органів провокує хрипи й свист при диханні, які чути навіть без спеціального медичного обладнання.

Гострий обструктивний бронхіт у дітей супроводжується посинінням губ і пальців через нестачу кисню в крові. У малюків збільшується грудна клітка, частішає дихання, але при цьому з’являються ознаки кисневої недостатності. У дітей частіше спостерігається гостра форма обструктивного бронхіту, а у дорослих вона переходить у хронічну стадію. Такий діагноз ставлять, якщо проблема триває більше 3 місяців протягом 2 років.

Причини обструкції бронхів

Основний фактор, що сприяє виникненню гострого обструктивного бронхіту, – вплив вірусної інфекції. Причиною серйозного ураження дихальних органів можуть стати ускладнення після ГРВІ, грипу, попадання в ослаблений організм бактерій (пневмокок, стрептокок).

У дорослих захворювання може бути спровоковане зовнішніми факторами:

  • робота на виробництві, пов’язана із вдиханням токсичних і шкідливих речовин: частки кадмію, вугільний пил, випаровування аміаку, хлору, знаходження у повітрі двоокису сірки;
  • кліматичні фактори – коливання температури, підвищена вологість повітря, низька температура;
  • часте куріння сигарет або пасивне вдихання тютюнового диму;
  • генетична схильність.

При попаданні в організм вірус вражає слизову оболонку бронхів, активізуючи механізм обструкції. Стінки органу вкриті війками епітелію, це природний бар’єр, що рятує від слизу та інших речовин, що потрапили в органи дихання.

Хімічні реагенти, мікроби і гарячий дим при курінні пошкоджують війки, залишаючи бронхи без захисту перед збудниками хвороби. В органі виникають зворотні та незворотні прояви обструкції.

Серед небезпечних ускладнень обструкції бронхів варто виділити:

  • емфізему легень;
  • необоротне розширення бронхів;
  • збільшення тиску в малому колі кровообігу, що призводить до розширення правого відділу серця.

У дітей до 3-х років поширеною причиною захворювання є віруси, у старшому віці – хламідійні інфекції.

Обструктивний синдром може викликати алергічна реакція. Для такого стану характерна відсутність температури. Алергію викликає сезонне цвітіння, шерсть тварин, пари фарби. При появі сильного кашлю, який важко пов’язати із застудою, варто задуматися про можливі алергени. У групі ризику опиняються діти зі слабким імунітетом.

Загострення обструктивного бронхіту у дітей до року викликає наступні прояви:

  • висока температура;
  • інтоксикація;
  • дихальна недостатність;
  • загальна слабкість;
  • посилення і частішання нападів кашлю.

У такій ситуації не варто відмовлятися від пропозиції лікарів щодо госпіталізації, дитину краще лікувати під наглядом медиків.

Діагностика

Гострий бронхіт із обструктивним компонентом визначається за типовими симптомами і за допомогою додаткових досліджень. При огляді лікар зазначає жорстке дихання, хрипи і свист.

Для визначення порушень легеневої вентиляції застосовують спірометрію. Призначається біохімічний та загальний аналіз крові.

Методи діагностики включають:

  • рентгенографію;
  • аналіз крові;
  • бактеріологічне дослідження мокротиння;
  • бронхоскопію.

Лікування гострого обструктивного бронхіту

Комплексне лікування захворювання здійснюється у декількох напрямках:

  • розширення дихальних шляхів;
  • зняття запалення;
  • полегшення виходу мокротиння;
  • позбавлення від болісного кашлю.

Для виведення мокротиння рекомендується рясне пиття, парові інгаляції, муколітичні та відхаркувальні засоби. До таких препаратів відносяться:

  • Амброксол – таблетки та сироп завдяки активному компоненту амброксолу гідрохлориду проявляють відхаркувальну дію. Він стимулює бронхи, зменшує в’язкість мокротиння. Засіб рекомендується дорослим та дітям від 12 років по 1 таблетці 2 рази на день. Доза сиропу становить 10 мл 3 рази на добу.
  • Дигідрогеноцитратпісля-фіто – сироп, який складається з екстрактів чебрецю і подорожника. Препарат чинить протизапальну та відхаркувальну дії. Його призначають дітям 1-5 років-по 5 мл 2 рази в день, 5-10 років – 5 мл 3 рази на день; від 15 років та дорослим – 10 мл 3-4 рази на день.

Антибактеріальні препарати призначають усім пацієнтам після аналізу мокротиння. Ефективним засобом останнього покоління є Аугментин. Антибіотик пеніцилінової групи використовується для лікування бактеріальної інфекції дихальних шляхів.

Аугментин випускається в таблетках, рекомендується для дорослих та дітей від 12 років. Дозування: по 1 таблетці 2 рази на день. Курс лікування – 5 днів.

Для полегшення стану також призначаються бронхолітики, що розширюють бронхи:

  • Еуфілін – таблетки нормалізують дихальну функцію. Їх можна приймати дорослим пацієнтам (1 таблетка 2 рази після їжі) і дітям у розрахунку 7 мг/кг 4 рази на добу.
  • Сальбутамол – аерозоль, що застосовується в дозах: дітям від 2 років – 1 мг 3 рази, дорослих – 2 мг 4 рази на добу.

Дітям призначають кисневу терапію, гарячі ванни для ніг, інгаляції.

При поставленому діагнозі «обструктивний бронхіт» дорослим пацієнтам рекомендується постільний режим і повний відпочинок на 4-5 днів.

Після поліпшення самопочуття можна здійснювати невеликі прогулянки. Під час лікування пацієнту рекомендується щадна дієта, що виключає смажену, солону і гостру їжу. Перевага повинна віддаватися продуктам, що містять білок, кашам, кисломолочним продуктам.

Не рекомендуюНічого новогоТак собіЦікавоДуже корисно (Ще ніхто не голосував)
Loading...

Залишити відповідь